Біологія без прикрас
Чи правда, що створення чоловіка – це справжній біологічний виклик? Дивовижно, але так. У своїй суті, кожен із нас починає свій розвиток як ембріон із єдиним "базовим набором", що однаково підходить як для жіночого, так і для чоловічого сценарію. І ось до шостого–сьомого тижня цей набір ніби чекає, в який бік його спрямувати.
Тут природа має дві дороги. Якщо ембріон отримав Y-хромосому, вона приносить із собою "ключ" – ген SRY, який буквально запускає "чоловічу програму". Завдяки цьому гену починають формуватися яєчка, а вони, своєю чергою, починають виробляти тестостерон і анти-Мюллеровий гормон. Це гормональний "оркестр", який перенаправляє розвиток органів: вони перетворюються на чоловічі статеві органи. У цей самий час анти-Мюллеровий гормон блокує формування жіночих структур. І тут важливо, щоб усі ці процеси – від роботи генів до чутливості рецепторів – працювали синхронно. Якщо хоча б один механізм дасть збій, розвиток піде за "базовим" жіночим сценарієм.
Саме тому, можна сказати, що створення чоловіка – це складний і енерговитратний процес. Усе повинно працювати чітко: ген, гормони, рецептори – як ідеальна система взаємодії. У жіночому ж розвитку все набагато спокійніше. Якщо ген SRY відсутній, організм розвивається за замовчуванням у жіночому напрямку. Матка, фалопієві труби та яєчники формуються без гормонального "втручання".
Чи означає це, що жіночий розвиток простий? Звісно, ні. Але у природі жіночий сценарій закладений як основний. Чоловіча стать, натомість, – це результат додаткових біологічних зусиль. Це нагадує, наскільки вражаючим і тендітним є процес формування життя. І хоч кожен сценарій – це своя окрема досконалість, той факт, що створення чоловіка вимагає такої чіткої взаємодії багатьох елементів, додає цьому процесу ще більше захоплення.
