Що таке мотивація і з чого вона складається?
Що таке мотивація і з чого вона складається? Чому часто неможливо робити те, що треба, але цілком приємно робити те, що не треба?
Якщо спрощено, мотивація має чотири складові:
- Когнітивна. Це розуміння, що якась дія є корисною, правильною, доцільною, і якщо її зробити, буде результат.
- Емоційна. Це бажання щось робити, емоції, які викликає дія. Можуть бути як приємні, так і не дуже. Для мотивації, звісно, краще приємні.
- Екзистенційна. Це ваш особистий сенс, відповідь «навіщо це мені». Її складно сформулювати, але якщо ви робите щось дійсно для себе важливе, то відчуваєте піднесення.
- Біологічна. Славнозвісний дофамін, який дає або не дає дозвіл на дію, яка принесе відкладене задоволення. Нагадаю, що дофамінова система в багатьох з нас постраждала від соціальних мереж, які дають щось новеньке, цікаве і приємне просто зараз. Але вона надзвичайно важлива. Можна розуміти, що щось є правильним, мати від цього позитивні емоції, відчувати сенс, але якщо мозок не зацікавлений довго чекати результату, зробити це буде дуже складно.
Насправді, коли людина щось робить або не робить, достатньо і пари складових. На когнітивці і нормальному дофаміні можна роками робити скучну роботу і не перейматись. На проживанні глибокого особистого сенсу і кайфі можна навіть подолати «лінивий» дофамін.
До речі, не судіть бездіяльних мрійників надто строго. Вони точно не гірші за тих, хто впевнено і з ентузіазмом робить відверту дурню.
Так, некорисне може робитись з великим задоволенням, це ми з вами, мабуть, знаємо всі. Так само щось недоцільне, але сповнене глибокого особистого сенсу і кайфу, робиться на ура.
Але тільки поєднання всіх складових дарує відчуття потоку.
Людство тисячоліттями намагається хакнути мотиваційну систему і примусити людину робити те, що треба людству, і заборонити те, що треба людині. Іноді успішно - через звички, структуру середовища, терапію, фармакологію, дисципліну і ще десяток способів. В кожній культурі свої школи кунг-фу.
Отже, якщо ви маєте затик, тобто прокрастинацію в якійсь справі, можна прогнати її по цій системі. Сучасна культура не передбачає такої розкоші, як поєднання всіх складових мотивації. Як то кажуть, забагато честі. «Просто піди і зроби» - невмируща класика. А через Супер-Его на екзистенційний рівень заходять цінності певної групи людей, яка намагається вижити як група (що не завжди є поганим, бо іноді група витягує в конструктив особистість).
Крім того, ми майже всі емоційно неграмотні, не розуміємо своїх сенсів, попаяні дофаміновою наркотою у вигляді миттєвого задоволення. Залишається когнітивка плюс сила волі, але і тут трішки біда, бо в буремні часи розуміння правильного і неправильного співпадає не у всіх. А сила волі - це така міфічна істота, яка наче допомагає, але виснажує дуже швидко.
