Чому робота більше не приносить радості?
На початку карʼєри наша діяльність може викликати цікавість, ентузіазм, захоплення, проте з часом вона стає не просто рутиною, а тим, що викликає нудоту, нудьгу, відторгнення.
Це може бути ознакою вигорання.
Як правило, у процесі вигорання, людина перестає бачити сенс своєї діяльності, перестає помічати цінність, яку приносить, відчуває відчуження до діяльності та людей - клієнтів, колег, оточуючих.
І це не відбувається просто так. Окрім того, що є професії, де спеціалісти мають більший ризик пережити вигорання (наприклад, психологи, лікарі, працівники рятувальних служб тощо), є ще ряд причин, які ведуть до цього.
Наприклад, такі переконання, як:
- потрібно все робити ідеально
- не можна помилятись
- я на свій вік вже мав би бути (або мати)…
- відпочинок - це для слабаків
- якщо вже відпочивати — то з користю
- потрібно всім допомагати і виконувати всі прохання інших
- час відпустки - це час для виконання понаднормової роботи
І ще багато інших переконань, які призводять до того, що людина не просто втомлюється, а виснажує свою нервову систему, вичерпує ресурси психіки та організму, як наслідок — ненавидить себе за «лінь», колег за «прохання», родину за «нерозуміння, що і так важко». В кінці кінців — зриви, ненависть до діяльності, неможливість виконувати роботу або навіть встати з ліжка.
Якщо ви помічаєте, що видушуєте із себе останні сили заради результату, але, здається, ніби стає тільки гірше — варто вчасно звернутись по допомогу, аби змінити деструктивні стратегії поведінки, думки, що х запускають і почати відчувати себе краще, не змінюючи при цьому діяльність.
Запрошую у терапію!
