Військові дома
Брат повернувся з війни. З розумінням відносимось до його емоцій, переживань. Але одного разу я взяв і сказав, що до нього батьки відносяться значно краще ніж до мене. Просто в жарті. Він "вибухнув" таким негативом до мене, стільки всього сказав недоброго, вистрибнув з авто і пішов пішки додому. Зараз погрожує мені серйозними наслідками. Як підконтекст скажу, що ще до війни йому батьки купили йому квартиру, мені довелось заробляти самому. Цю фразу я не мав говорити, але само вирвалось, - бо ми як раз їхали з дачі, яку йому дарує тітка.
Обʼєктивно я завжди був на другому плані, але вже давно пережив це все.
Запитання в тому як наладити відносини (я вибачився, але він не приймає), і чи треба це робити.