Те, що ви зараз відчуваєте, — абсолютно нормально. Страх перед змінами — це природна реакція психіки, навіть якщо нові можливості здаються привабливими. Ваш внутрішній конфлікт — це не слабкість, а свідчення того, що ви глибоко аналізуєте, не хочете зробити крок навмання і шукаєте баланс між стабільністю та розвитком.
Ось кілька думок, як подивитися на ситуацію як психолог:
1. Зміни завжди страшні, навіть якщо вони на краще.
Ваш страх — не ознака того, що «щось не так» із вами або з новою роботою. Це механізм захисту. Мозок завжди вибирає знайоме, бо воно здається безпечнішим. Але саме знайоме часто і не дає зростання.
2. Ви не тікаєте від поганого — ви йдете до кращого.
У вас чудові відносини в колективі, вас цінують — і це дуже вагомо. Але ви чесно визнаєте, що немає розвитку і самореалізації. Ви не хочете «втекти від», ви хочете «прийти до». Це зріле рішення, яке може дати вам більше, ніж просто стабільність.
3. У вас є вибір, і це сила.
Ви не у відчаї, не безробітна, не загнана у кут. Ви — на позиції сили. Ви маєте пропозиції. Ви можете зважити, спостерігати, торгуватись, пробувати.
4. Спробуйте техніку «містка» зміни.
Замість «усе або нічого» подумайте про пробний період, про часткову зайнятість, консультацію, або домовленість про тестовий місяць. Так зміна буде м’якшою для вашої психіки.
5. Уявіть себе через 2 роки.
Де ви будете, якщо нічого не зміните?
І де можете бути, якщо зробите крок назустріч новому?
Який сценарій більше схожий на ту людину, якою ви хочете бути?
Рішучість не означає відсутність страху. Це — дія попри страх. Ви вже зробили важливе — помітили свій внутрішній спротив. Тепер ви можете з ним працювати. Зміни завжди — це зона росту. Ви не втрачаєте теперішнє — ви створюєте майбутнє.
Якщо хочете, я можу допомогти скласти «за і проти» для прийняття рішення — або текст підтримки, як для самої себе.