Стереотипи що зупиняють нас

 Стереотипи є своєрідним фільтром, через який людина сприймає дійсність. 

Переконана, що роль стереотипів у житті особистості є суперечливою: з одного боку, вони роблять наше існування більш зрозумілим і впорядкованим, а з іншого – обмежують можливість пізнання нового, сприяють формуванню хибних уявлень та упереджень.

 

   Це своєрідна бульбашка, що тримає нас серед своїх невидимих стінок та не дає ступити крок вліво чи вправо, заважаючи розвиватися.

Відмовлятися від стереотипів дуже важко! 

А ще важче відстежувати власний процес мислення та зізнаватися собі в тому, що в такому випадку я керуюся стереотипами, що ця думка не є моя, вона нав’язана мені.

Але як тільки в нашому мозкові виникає це розуміння, з часом звичка втрачає саму себе, ми починаємо виходити з невидимих бульбашок  на зміну стереотипам.

 

Зауважте:

Стереотипи не завжди є істинними. 

Ця думка може бути помилковою, неактуальною. 

 

Пам’ятайте, що людина здебільшого отримує те, що очікує.

 

   Якщо будете користуватися стереотипом “багато грошей – багато проблем”, то ймовірно, багато грошей у вас ніколи не буде, оскільки вам не потрібні проблеми і ви хочете жити спокійно.

 

  Сформовані стереотипи зазвичай стійкі і можуть зберігатися впродовж тривалого відрізку життя людини. Їх руйнування може супроводжуватись роздратуванням, відчуттям дискомфорту, порушеннями психічної рівноваги. 

  Можливо, ваше вороже ставлення до нового – це вияв інстинкту самозбереження, що намагається захистити вас від можливих потрясінь, пов’язаних із руйнуванням звичних стереотипів?

 

Одним із дієвих способів протидії стереотипам є розвиток гнучкості та критичності мислення, розширення кругозору, самоосвіта.

 

Етапи руйнування стереотипу:

 

1. Зона стереотипів

 

Для того, щоб виявити стереотип та оцінити перспективи його руйнування, необхідно дослідити засади, на яких він ґрунтується. Для цього знайдіть відповіді на такі запитання:

який розривний потенціал обраного стереотипу (чи має він слабкі сторони, які можна виявити без ретельного дослідження)?

хто створив цей стереотип?

яке його призначення (з якою метою його використовують)?

які аргументи використовують для захисту стереотипу (які джерела та факти підтверджують його правильність)?

який чином він доходить до адресатів (які джерела його трансляції)?

чи піддавалий цей стереотип сумніву раніше?

 

2. Зона руйнування

 

На цьому етапі роботи безпосередньо займаються руйнуванням обраного стереотипу. 

Щоб зруйнувати стереотип, варто діяти таким чином:

 

Довести, що стереотипне твердження не має достатньої аргументації.

• Показати, що саме існування стереотипу спотворює сприйняття об’єкту дослідження.
• З’ясувати, що популяризація стереотипу спрямована на викривлення фактів та здійснення маніпуляцій. А це – неприпустимо.
• Знайти та презентувати наявні контраргументи, які дозволяють спростувати стереотип та сформулювати нові висновки.
• Довести, що стереотип суперечить здоровому глузду, сучасним досягнення науки, демократичним нормам тощо.
• Показати його регіональну належність (стереотип існує лише у певних країнах чи регіонах).
• Показати, що руйнування обраного стереотипу спонукає до позитивних змін (у науці, суспільстві, освіті тощо).

Якщо виконання цих завдань не допомогло досягти результату, варто використати техніку «Що, якщо ...?». 

Вона дозволяє сформулювати креативні гіпотези для глибокого переосмислення стереотипу. 

Кілька прикладів гіпотез «Що буде, якщо …»:

• ми порівнюємо стереотип із іншими тематичними кліше? наскільки він унікальний?
• ми перетворимо негативні якості стереотипу на позитивні?
• ми розглянемо проблемні питання і табу, які суперечать стереотипу?
• ми розширимо сферу впливу поняття, яке досліджується?
• ми акцентуємо увагу на важливості об’єкта дослідження, а не самого стереотипу?

 

3. Зона бачення

 

Розрив стереотипу може мати декілька результатів. 

З одного боку, це дозволяє поглянути на об’єкт дослідження з кардинально іншої точки зору. 

 

Наприклад, негативне твердження про «спекулятивність історії, яку постійно переписують» можна аргументовано замінити на «постійно з’являються все нові історичні джерела, які дозволяють достовірніше моделювати минуле». 

 З іншого боку – можна знайти абсолютно нові, недосліджені аспекти питання, формулюючи нові пошукові гіпотези. Так можна сформувати глобальне бачення питання, дослідження якого може перерости у справжній дослідницький проект.

 

Пропонований метод не усуває проблемних питань із навчального матеріалу, він знищує стереотипи, які заважають об’єктивно сприймати життя.