Гіпернезалежність: ціна вашого «я сама»
Гіпернезалежність: ціна вашого «я сама»
Бути «сильною людиною», яка завжди справляється — це не завжди вибір. Часто це єдина доступна стратегія виживання.
Коли ми дивимося на клієнтів, які виростили себе самі, ми бачимо неймовірну силу. Але як травматерапевт, я бачу за цією силою історію пропущеного дитинства.
Ви стали собі батьком, тому що ніхто інший не впорався.
Це означає, що вам довелося:
- Опанувати саморегуляцію в самоті: Ви навчилися витягувати себе з панічних атак та заспокоювати свою нервову систему, коли поруч не було надійного дорослого, який би сказав: «Я тут, ти у безпеці».
- Створити власну систему цінності: Ви навчилися хвалити себе за досягнення, які ніхто не помічав, і підніматися після падінь без підтримки ззовні.
- Винайти любов заново: Ви самі показали собі, що таке ніжність і турбота, хоча у вас не було перед очима здорового прикладу. Ви вирощували в собі те, чого вам катастрофічно не вистачало.
- Побудувати кордони як фортецю: Ви навчилися захищати себе агресивно або безкомпромісно, бо колись ваші кордони систематично порушували, і ніхто не став на ваш захист.
Пастка «ідеального виживання»
Ви настільки добре навчилися не потребувати нікого, що світ повірив у цю ілюзію. Людям здається, що ви — скеля, якій не потрібна допомога, ніжність чи чиєсь плече.
Але правда в тому, що гіпернезалежність — це теж травматична відповідь. Це спосіб захиститися від можливого розчарування: «Якщо я нічого ні від кого не чекаю, мені більше не зможуть зробити боляче».
Терапевтичне послання:
Ваша здатність вижити — це ваш подвиг. Те, що ви змогли дати собі любов і захист у порожнечі — неймовірно. Але зараз, коли ви вже дорослі, ви маєте право поступово знімати ці важкі обладунки.
Ви заслуговуєте на те, щоб бути не лише «тим, хто вивозить», а й тим, про кого піклуються. Ви більше не зовсім одні. І вам більше не потрібно бути ідеальним батьком для себе 24/7. Можна просто бути.