Як бути дитиною, коли тобі за 30
Бути дитиною для своїх батьків - це перестати їх рятувати, і робити їм краще. А повірити, що вони дорослі люди, вони справляться!
Перекос у відносинах дорослих дітей із батьками буває у дві сторони:
- Коли ми стаємо батьками для своїх батьків, краще знаємо в чому їм ходити, куди їм ходити, який спосіб життя вести і т.д.
- Коли нам за 30, 40, 50... І батьки краще знають, піду запитаю, де працювати, звільнятися мені, розлучатися мені, чи може їх засмутить якщо поїду у відпустку, а не на город?
Як має бути!!!
Мені 20, 35, 41, 54 роки. Я доросла людина! Поважаю своїх батьків. Несу відповідальність за своє життя. Маю право жити як хочу, робити, що хочу. Батьки несуть відповідальність за своє. Мають право жити як хочуть, робити, що хочуть. При цьому ніхто ні на кого не ображається! Ми любимо один одного, готові протягнути руку допомоги у складну хвилину, але допомога йде не через почуття провини (буду поганою/им, якщо не зроблю), а через я зроблю що можу, а що не можу я, зробить хтось інший!
Зберігайте і читайте кожен день, як афірмацію!
А якщо побачили перекос у стосунках, і самі не справляєтеся, саме час звернутися за психологічною допомогою, нагадаю, що є рівень, на якому ми не можемо з собою працювати, пишу цей текст після власної терапії доречі!