Депресія при гіпотиреозі: тиха супутниця, яку легко не помітити

Людина поступово стає втомленою, апатичною, «ніби без батарейки». Зникає інтерес до звичних речей, важче зосередитися, думки сповільнюються. Хочеться більше спати, менше рухатися, менше відчувати. Але замість думки «зі мною щось не так емоційно» з’являється інша: «це просто через щитоподібну залозу».

Гіпотиреоз розвивається повільно, і разом із ним повільно згасає настрій. Людина звикає до цього стану, приймає його як нову норму і навіть не усвідомлює, що живе з депресією. До того ж увага часто зосереджена на зовнішніх і тілесних змінах — наборі ваги, сухій шкірі, випадінні волосся — а внутрішній стан відходить на другий план.

Цікаво, що після відновлення гормонального балансу емоційна «сіра пелена» нерідко зникає сама. Але якщо байдужість і пригнічення залишаються, це сигнал: депресія існує окремо й потребує уваги.

Депресія при гіпотиреозі — не гучна і не драматична. Вона тиха, повільна і звична. Саме тому її так важливо вчасно помітити.