Чому сепарація - шлях до особистісного розвитку та нових можливостей?

Блог | Cпівзалежність

Перший етап психологічної сепарації дитини від батьків починається з трьох років, коли дитина починає свідомо казати "ні" батькам. Але повністю відокремитися від матері звичайно в такому віці дитина не може, і їй дуже важливо, щоб мати приймала її відокремленість, але і поверталася знову, тобто приймала дитину знову до себе.

В підлітковому періоді наступає новий етап сепарації. В цьому віці підліток стає більш дорослим і можна сказати більш схожим на батьків. І ось тут виникають конфлікти, складнощі у відносинах і у спілкуванні. Це може бути тому що у підлітка включається підсвідома конкуренція, суперництво, і навіть підсвідома заздрість до одного з батьків.

І якщо зараз Ви мені скажете, що у підлітковому віці ви не сварилися з батьками або зовсім не було конфліктів, то я Вам відповім - Ви не пройшли сепарацію від батьків (так, в 90% - це є так). І так, у наших з Вами консультаціях ми підіймемо такі Ваші емоції на поверхню: агресію, конкуренцію і незгоду - і це буде Ваш шлях до сепарації.

Проходження всіх етапів сепарації є дуже важливим, тому що в подальшому житті ця модель стає основою всіх відносин. І це як про відносини з живими об'єктами, так і неживими (наприклад з грошима).

Що може заважати сепарації в підлітковому віці з боку матері:

  • Тривожна мати. Мати бачить світ небезпечним та хоче захистити дитину. Тривога матері не дозволяє процесу сепарації проходити нормально.
  • Мати-дитина. Мати не виросла сама, тому постійно чекає на оцінки ззовні, підтвердження, що вона досить хороша. Зворотний бік такої матері – це тотальний контроль. Мати не дає особистого простору дитині.
  • Нарцисична мати. Така мати намагається реалізувати себе у дитині, покладає на неї власні нереалізовані плани та амбіції. Дитина для неї – не окрема особистість, а продовження її власної особи.
  • Психічно хвора мати. Психічне захворювання – це психотичний рівень організації особистості, рівень злиття. І головним завданням людини на цьому рівні є виживання, а не сепарація.

Відпустити гармонічно і комфортно свою дитину може лише та мати, яка сама пройшла сепарацію.

Батько відіграє важливу роль в сепарації, так як він є чимось третім в стосунках з матір'ю, тобто це те, що може перебувати між матір'ю та дитиною. Це також щось, чому є місце всередині матері, крім дитини: чоловік, робота, друзі, захоплення тощо. Тому відсутність реального батька не завжди є травмою для дитини і перешкодою для сепарації, але це може бути перешкодою для матері.

Сепарація завжди супроводжується тривогою, оскільки сепарація – це перехід від чогось старого до чогось нового. Застрягання в тривозі відбувається через нездатність зробити вибір, а нездатність вибрати - через страх помилитися. Сепарація відбувається тоді, коли проведено межу, тому нам потрібно відокремлювати старий досвід від нового, старі стани від нових тощо.

Отже, сепарація - це здатність внутрішньо відокремлюватися від своїх деструктивних переживань, тобто, це здатність відокремлюватися від внутрішніх батьків.

Для гармонійних відносин із собою, близькими, із соціумом та неживими об'єктами - сепарація дуже важлива. Вона приводить до вміння будувати власну територію комфорту, вміння оточити себе людьми, які з вами співзвучні. Таке середовище надихає рухатись вперед швидше, легше та комфортніше. І ось тут починається територія здорових відносин.

Якщо Ви хотіли би зрозуміти, чи пройшли Ви процес сепарації, поставте собі такі питання:

  1. Чи боїтеся Ви розповідати батькам про свої романтичні стосунки, якщо вони не схвалюють вашого партнера або партнерку?
  2. Чи відчуваєте ви провину або сором, коли обираєте власні інтереси замість сімейних?
  3. Батьки втручаються у ваше особисте життя, стосунки, роботу чи хобі, щоб змінити це?
  4. Чи є у вас борги, або кредити, які ви не можете закрити?
  5. Чи дратуєтесь ви, коли батьки не схвалюють ваші рішення?

І якщо Ви відповіли "так" хоча б на одне питання, то сепарація у Вас не пройшла.

І для побудови саме тих гармонійних стосунків і з живими і з неживими об'єктами Вам необхідно її пройти. І психолог консультант - це саме той спеціаліст, який Вам допоможе.