Чому діти проявляють агресію?

Агресія у дітей - це не завжди «погана поведінка». Часто це спосіб висловити те, що дитина поки не може сказати словами.

Коли малюк кричить, штовхає чи б’є інших - він не обов’язково хоче зробити боляче. Він говорить: «Мені страшно», «Мене не чують», «Я не знаю, як інакше показати, що мені погано».

Причини дитячої агресії можуть бути різними:

• Біологічні причини: темперамент, особливості нервової системи, підвищена збудливість.
• Психологічні причини: дитина не вміє інакше виразити свої почуття та замість того, щоб сказати "мені боляче" чи "мені сумно", вона може діяти агресивно - штовхатися або кричати.
• Емоційне напруження: дитина перевтомилась, злякалась або відчуває, що її потреби ігнорують.
• Сімейні чинники: атмосфера вдома. Якщо дитина вдома часто бачить крики, конфлікти або фізичні покарання, вона засвоює цю модель поведінки, як "нормальну".
• Невдоволені потреби: брак уваги, тепла, визнання її особистості. Іноді дитина кричить чи б'ється просто тому, що хоче, аби її помітили.
• Соціальний вплив: приклади з мультиків, ігор чи однолітків.
• Відчуття безсилля: коли дитина не може вплинути на ситуацію, вона реагує тілом - криком або ударами.
• Внутрішній біль: часто за агресією стоїть не злість, а сум, самотність бо страх бути непотрібним.
• Фрустрація: коли дитина не отримує бажаного чи не вміє впоратися з емоціями, агресія стає спонтанною реакцією.

Що допомагає?

• Дати дитині зрозуміти, що її розуміють: "Я бачу твою злість і залишаюсь поруч".
• Навчити називати емоції: "Ти зараз злишся, бо тобі .....".
• Показати безпечні способи вивільнення злості: малювання, рух, слова, глибоке дихання.
• І головне: не карати за почуття. Караючи за агресію, ми лише додаємо ще більше болю.

Пам’ятайте: агресивна поведінка - це не «погана дитина», а дитина, якій боляче і яка не знає, як інакше попросити про допомогу.

Почуйте її - і агресія почне зникати.