Що таке мотивація і з чого вона складається?

Що таке мотивація і з чого вона складається? Чому часто неможливо робити те, що треба, але цілком приємно робити те, що не треба?

Якщо спрощено, мотивація має чотири складові:

1. Когнітивна. Це розуміння, що якась дія є корисною, правильною, доцільною, і якщо її зробити, буде результат.
2. Емоційна. Це бажання щось робити, емоції, які викликає дія. Можуть бути як приємні, так і не дуже. Для мотивації, звісно, краще приємні.
3. Екзистенційна. Це ваш особистий сенс, відповідь «навіщо це мені». Її складно сформулювати, але якщо ви робите щось дійсно для себе важливе, то відчуваєте піднесення.
4. Біологічна. Славнозвісний дофамін, який дає або не дає дозвіл на дію, яка принесе відкладене задоволення. Нагадаю, що дофамінова система в багатьох з нас постраждала від соціальних мереж, які дають щось новеньке, цікаве і приємне просто зараз. Але вона надзвичайно важлива. Можна розуміти, що щось є правильним, мати від цього позитивні емоції, відчувати сенс, але якщо мозок не зацікавлений довго чекати результату, зробити це буде дуже складно.

Насправді, коли людина щось робить або не робить, достатньо і пари складових. На когнітивці і нормальному дофаміні можна роками робити скучну роботу і не перейматись. На проживанні глибокого особистого сенсу і кайфі можна навіть подолати «лінивий» дофамін.

До речі, не судіть бездіяльних мрійників надто строго. Вони точно не гірші за тих, хто впевнено і з ентузіазмом робить відверту дурню.

Так, некорисне може робитись з великим задоволенням, це ми з вами, мабуть, знаємо всі. Так само щось недоцільне, але сповнене глибокого особистого сенсу і кайфу, робиться на ура.

Але тільки поєднання всіх складових дарує відчуття потоку.

Людство тисячоліттями намагається хакнути мотиваційну систему і примусити людину робити те, що треба людству, і заборонити те, що треба людині. Іноді успішно - через звички, структуру середовища, терапію, фармакологію, дисципліну і ще десяток способів. В кожній культурі свої школи кунг-фу.

Отже, якщо ви маєте затик, тобто прокрастинацію в якійсь справі, можна прогнати її по цій системі. Сучасна культура не передбачає такої розкоші, як поєднання всіх складових мотивації. Як то кажуть, забагато честі. «Просто піди і зроби» - невмируща класика. А через Супер-Его на екзистенційний рівень заходять цінності певної групи людей, яка намагається вижити як група (що не завжди є поганим, бо іноді група витягує в конструктив особистість).

Крім того, ми майже всі емоційно неграмотні, не розуміємо своїх сенсів, попаяні дофаміновою наркотою у вигляді миттєвого задоволення. Залишається когнітивка плюс сила волі, але і тут трішки біда, бо в буремні часи розуміння правильного і неправильного співпадає не у всіх. А сила волі - це така міфічна істота, яка наче допомагає, але виснажує дуже швидко.