Чому робота більше не приносить радості?

На початку карʼєри наша діяльність може викликати цікавість, ентузіазм, захоплення, проте з часом вона стає не просто рутиною, а тим, що викликає нудоту, нудьгу, відторгнення.

Це може бути ознакою вигорання.

Як правило, у процесі вигорання, людина перестає бачити сенс своєї діяльності, перестає помічати цінність, яку приносить, відчуває відчуження до діяльності та людей - клієнтів, колег, оточуючих.

І це не відбувається просто так. Окрім того, що є професії, де спеціалісти мають більший ризик пережити вигорання (наприклад, психологи, лікарі, працівники рятувальних служб тощо), є ще ряд причин, які ведуть до цього.

Наприклад, такі переконання, як:

• потрібно все робити ідеально
• не можна помилятись
• я на свій вік вже мав би бути (або мати)…
• відпочинок - це для слабаків
• якщо вже відпочивати — то з користю
• потрібно всім допомагати і виконувати всі прохання інших
• час відпустки - це час для виконання понаднормової роботи

І ще багато інших переконань, які призводять до того, що людина не просто втомлюється, а виснажує свою нервову систему, вичерпує ресурси психіки та організму, як наслідок — ненавидить себе за «лінь», колег за «прохання», родину за «нерозуміння, що і так важко». В кінці кінців — зриви, ненависть до діяльності, неможливість виконувати роботу або навіть встати з ліжка.

Якщо ви помічаєте, що видушуєте із себе останні сили заради результату, але, здається, ніби стає тільки гірше — варто вчасно звернутись по допомогу, аби змінити деструктивні стратегії поведінки, думки, що х запускають і почати відчувати себе краще, не змінюючи при цьому діяльність.

Запрошую у терапію!