Розлад сексуального садизму
Сексуальний садизм - це тема, яка викликає досить суперечливі емоції, тому дуже важливо розрізняти поняття та не плутати їх. Коли ми говоримо про розлад сексуального садизму, ми маємо на увазі серйозний парафілічний розлад, при якому людина отримує задоволення від заподіяння болю, страждань або приниження іншого, причому це часто відбувається без згоди жертви. Варто підкреслити, що це дуже відрізняється від БДСМ-практик, де все базується на взаємній згоді та задоволенні обох сторін. Важливо пам'ятати, що схожі дії у межах добровільних БДСМ-практик не є патологією, а є частиною здорового сексуального життя для багатьох людей.
Часто в повсякденному житті слово "садизм" використовується занадто вільно та може викликати хибні асоціації. Можливо, вам доводилося чути, як цей термін використовують для опису будь-якого бажання домінувати чи навіть для опису грубої гри в сексуальному контексті. Але важливо розуміти, що між цим і розладом є величезна різниця, і ключем до розуміння є згода та інтенсивність поведінки. Сексуальний садизм, як патологія, включає у себе нав'язливі фантазії та потяги, які часто завдають реальної шкоди і людині, яка страждає цим розладом, і її жертві.
Згідно з критеріями, описаними у Діагностичному та статистичному посібнику з психічних розладів (DSM-5), для того, щоб сексуальний садизм вважався розладом, повинні бути дотримані певні умови. По-перше, людина має відчувати інтенсивні сексуальні фантазії або позиви, які включають заподіяння фізичних або психологічних страждань іншій особі, і цей стан повинен тривати не менше шести місяців. По-друге, ці фантазії чи поведінка повинні призводити до значного дистресу або шкоди, а також можуть залучати людей, які не дали на це згоди.
Що ж відрізняє цей розлад від добровільних практик БДСМ? Насамперед згода та вплив на життя всіх залучених осіб. Людина з розладом може діяти без згоди, отримуючи задоволення від страждань іншої людини, яка не погоджувалася на таку поведінку і не отримує від цього задоволення, натомість відчуваючи страх, дистрес або навіть біль. У випадку ж практик БДСМ всі учасники дають свідому згоду і отримують взаємне задоволення без шкоди для свого здоров'я та психологічного стану.
Симптоми розладу сексуального садизму включають нав'язливі фантазії та позиви, які є постійними і не проходять, а також реальну поведінку, яка завдає шкоди іншим. Людина з цим розладом може бути настільки захоплена своїми фантазіями, що це стає причиною проблем у різних сферах її життя. Іншим важливим фактором є відсутність згоди - це один із найбільш критичних аспектів, який допомагає відрізнити цей розлад від схожих, але добровільних практик. І якщо у БДСМ завжди є можливість обговорити межі та правила, то у випадку сексуального садизму - межі порушуються без згоди.
Для тих, хто розпізнає у собі чи у своїх близьких симптоми цього розладу, дуже важливо шукати професійну допомогу. Це може допомогти не тільки полегшити власні страждання, але і запобігти можливій шкоді іншим. Лікування, як правило, включає психотерапію, спрямовану на контроль нав'язливих думок та навчання більш здоровим способам отримання задоволення, не завдаючи шкоди іншим.
На завершення варто сказати, що тема сексуального садизму часто стигматизується через відсутність чіткого розуміння відмінностей між розладом і добровільними збоченнями, які є частиною здорової сексуальної поведінки багатьох людей. Важливо підходити до цієї теми обережно, розуміючи, що сексуальні вподобання можуть бути дуже різними, але коли мова йде про відсутність згоди та завдання страждань без обопільного бажання, це вже може свідчити про розлад, який потребує лікування.