Подавлена агресія - це не про твій характер. Це про досвід, де злитися було не можна.
Подавлена агресія — це не про твій характер. І точно не про те, що з тобою «щось не так».
Швидше за все, це про досвід, у якому злитися було небезпечно. Де тобі доводилося бути зручною, тихою, правильною — щоб зберегти стосунки.
І тоді ти навчилась дуже важливому - стримувати себе.
Але агресія нікуди не зникає, вона у тебе проявляється інакше:
- у роздратуванні на дрібниці
- в образі замість прямих слів
- у втомі від людей
- у звичному «я сама»
- у внутрішньому голосі, який тебе критикує
Ти не «занадто чутлива».
Ти просто довго стримувала те, що мало право бути.
І іноді це проривається.
Різко, несподівано — а потім приходить провина.
І ти знову намагаєшся бути «хорошою».
Я хочу, щоб ти побачила інше: агресія — це не про руйнування.
Це про тебе.
Про твоє «мені не підходить»
про «зі мною так не можна»
про «я хочу інакше»
І в терапії ми не будемо це прибирати. Навпаки — ми будемо повертати тобі цей контакт.
Обережно, крок за кроком:
- вчитися помічати, що ти відчуваєш
- витримувати це без страху
- знаходити слова замість мовчання
- і дозволяти собі бути не лише зручною
І поступово замість провини з’явиться щось інше —
опора на себе.