Як хвилюватися здорово?

Ознака здоров'я - чергування фази спокою та фази тривоги. Спокій - розслаблене перебування в зоні комфорту. Тривога - означення проблеми, через вирішення якої в діях перейдемо до наступної зони комфорту. Тривога - це актуальне запитання "Що робити?"

Нездорова тривожність - ознака постійного перебування в тривозі або того, що ми не можемо з'ясувати, що нам потрібно робити. Без фази спокою ми себе виснажуємо.

Важливо прийняти рішення: як ми будемо поводитися при появі хвилювання.

Крок І. Чітко сформулювати свої думки при появі хвилювання.

Що саме мене турбує?

• а) чого боюся?
• б) не знаю, що робити при ..?

Тож, спочатку сформулюймо якомога більше конкретних запитань, які нас хвилюють, і тому на них нам особисто треба знайти відповіді.

Крок ІІ.

Що я можу зробити в цій ситуації?

Якщо я усвідомлюю, що в цій ситуації я зробив усе, що міг, і більше нічого не можу вдіяти, то приймаю рішення "ПЕРЕСТАТИ ХВИЛЮВАТИСЯ". Для цього кажу своїм думкам "Стоп!" і цілеспрямовано переключаюся на інші справи. Щоразу, коли тривожні думки повертатимуться, я їх зупинятиму, щоби не закріплювати їхній нейронний шлях. Так обов"язково привчу свій мозок користуватися переключенням уваги для подолання тривоги.

Увага! Уникаймо переключення тем тривоги - стрибання з одного предмету хвилювання на інший! Руйнуймо сам факт тривожної теми (будь-якої) - усвідомлюймо поточний момент, що зі мною відбувається тут і зараз (не згадуймо і не передбачуймо, переживаймо кожну теперішню секунду). Для цього достатньо просто подумки описувати результати свого спостереження: що я бачу, які звуки чую, які доторки / запахи / смаки відчуваю...

Крок ІІІ.

Зосередження на позитивній дії.

Знайти час підготуватися до цього: наперед написати перелік приємних позитивних справ (Топ-100) і при "підступі тривоги" виконати чергову справу зі списку.

Отже, спіймавши себе на тривожній думці, починаймо рух. Позитивні дії: присідання, улюблені фізичні вправи, миття посуду з насолодженням від теплої води, обійми рідної людини, підготовка улюбленої страви, пиття води...

Крок ІІІІ.

У стані спокою забезпечмо свою інформаційну базу: приписи дій у складних ситуаціях для уникнення паніки.

• А. Знайти, критично проаналізувати, систематизувати інформацію. Зайти на офіційні сайти (медіа), знайти авторитетних людей (зі свого оточення в близькому контакті для обміну досвідом), знайти доступ до вузьких спеціалістів (експертів для конкретизації інформації).

  Ознакою того, що інформації достатньо і вона адекватна, є розуміння своєї готовності зробити перший крок для реалізації / перевірки цих даних на своїй практиці. При неадекватній інформації виникає бажання руйнувати або паніка чи інша емоційна реакція на хаос даних, озлобленість на себе через неспроможність упорядкувати інформаційні потоки.

• Б. Виробити власну думку / концепцію з цього питання. Стратегічно - я розумію, куди йду і чому. Тактично - я знаю, як саме (поетапно) буду рухатися до мети. Оперативно - я вмію застосувати конкретні доступні засоби для просування від етапу до етапу. Головне - пропрацювання тактики (щоби не застрягати на глобальних стратегіях, які можуть відривати від реальності; щоби не залипати на детальній дії, яка може відволікати від мети і не пускати рух далі).

• В. Перевірити на своєму досвіді істинність власних узагальнень.

У результаті - виникає готовність раціонально діяти згідно з планом для досягнення бажаних результатів. Ці бажані результати і є критерієм правильності дій.