Чому при розставанні жінка плаче, а чоловік іде до іншої.

Стаття | Стосунки чоловіка і жінки

Коли нейробіологія зайшла в психологію, деякі штампи не просто застаріли, а стали смішними. Раніше психологи ламали голови: ну чому жінки такі чутливі, навіювані, емоційно залежні тощо. Відповідали як могли: заздрість до фалосу, ПМС, гормони, істерія.

Аж поки американський нейробіолог Яак Панксепп, засновник афективної нейронауки, не вирішив піти глибше.

7 Систем Афективних Інстинктів

Він почав вивчати мозок ссавців і з’ясував, що всі базові емоції — це вроджені афективні інстинкти. Усі люди, незалежно від статі, мають 7 таких систем:

  • Інстинкт пошуку
  • Страху
  • Ярості
  • Сексуальності
  • Гри
  • Прив’язаності
  • Втрати

Чому жінки переживають сильніше?

Але якщо ці системи є у всіх, то чому жінки переживають сильніше? Наприклад, чому при однаковому розриві чоловік іде в бар, а жінка лежить під ковдрою, рефлексує і дихає крізь сльози? Тому що спрацьовують ці системи у чоловіків і жінок по-різному.

Особливості роботи жіночого мозку:

  • Інстинкт втрати: У жінок він активніший. Амігдала — структура, що відповідає за страх, тривогу й небезпеку, у жінок реагує сильніше, особливо на соціальні загрози. Самотність, відкидання, осуд викликають у неї реакцію, подібну до небезпеки для життя.
  • Інстинкт прив’язаності: У жінок активніший не через доброту душевну, а тому що саме нею тисячоліттями зберігалися й вигодовувалися нащадки. Жіночий мозок буквально заточений на відстеження динаміки контакту і ця система вмикається автоматично: без зусиль, без логіки, просто тому що зв’язок для жінки = безпека.
  • Дзеркальні нейрони: У жінок активніші. Саме вони відповідають за розпізнавання емоцій, інтонацій, мікрорухів. Саме вони дають ту саму інтуїцію, з яким потім бореться логіка. Її мозок буквально за секунди обробляє до 500 невербальних сигналів і сигналізує: щось пішло не так. Природа це придумала не для приколу, а для виживання виду.

Висновки та Рішення

Здебільшого, проблема не в глибині жіночих реакції. Проблема в тому, що вони часто стають єдиною стратегією виживання, бо все інше — лють, сексуальність, гра, інтерес, системно витіснювалось вихованням, культурою, соромом.

І як завжди в психотерапії, рішення не в тому, щоб глушити те, чого багато, а в тому, щоб розвивати те, чого бракує:

  • Інстинкт ярості як здатність до самозахисту.
  • Інстинкт сексуальності як джерело енергії.
  • Інстинкт дослідження як потяг до себе і життя.
  • Інстинкт гри як здатність знижувати напругу і пробувати новий досвід.