Психосоматика: як психіка впливає на тіло

Стаття | Психосоматика

Психосоматика — це напрям на перетині медицини та психології, який вивчає, як наші емоції, переживання, стрес і внутрішні конфлікти впливають на стан тіла та можуть проявлятися у вигляді фізичних симптомів.

Те, як саме реагує тіло, завжди індивідуально. Нервова система пов’язана з кожним органом, а отже реакція залежить від:

  • життєвого досвіду,
  • рівня та тривалості стресу,
  • типу нервової системи,
  • наявних внутрішніх ресурсів.

Проте умовно можна виділити два основні типи психосоматичних проявів.

1️⃣ Миттєві психосоматичні реакції: «тут і зараз»

Це симптоми, які виникають швидко — як відповідь на гострий стрес.

У реаліях війни ми часто спостерігаємо такі реакції. Наприклад, під час вибуху або перебування в укритті:

  • у когось з’являється тремор,
  • у когось — біль у шлунку,
  • підвищується температура,
  • виникає запаморочення або нудота.

На фізіологічному рівні тіло не пошкоджене. Але мозок отримує потужний сигнал небезпеки.

Емоції страху, тривоги, безсилля перевищують можливості психіки — і тоді тіло бере на себе частину напруги.

Це нормальна захисна реакція нервової системи, спрямована на виживання.

Про стрес

Важливо пам’ятати: стрес сам по собі не є шкідливим.

Помірний стрес мобілізує, підвищує уважність, допомагає адаптуватися.

Проблема виникає тоді, коли:

  • стрес надмірний,
  • триває довго,
  • не має виходу.

У такому випадку нервова система виснажується, і навіть незначні труднощі стають непосильними.

2️⃣ Відкладені психосоматичні симптоми: коли ситуація «зависає»

Це більш глибинна історія.

Виникає подія — неприємна, неочікувана, емоційно насичена.

Але людина:

  • не проговорює свої переживання,
  • не проживає емоції,
  • не приймає рішень,
  • залишається з цим наодинці.

Зовні життя триває, але всередині ситуація постійно прокручується в голові.

Емоції накопичуються — і з часом тіло бере удар на себе.

Приклад

Жінка випадково бачить у телефоні чоловіка інтимне листування.

Варіант 1.

Вона визнає, що їй боляче, говорить із чоловіком, проживає гострий стан, реагує.

Є страх, злість, образа — але вони мають вихід. Тіло не утримує напругу.

Варіант 2.

Вона робить вигляд, що нічого не сталося:

«Він хороший батько, потерплю».

Але всередині — біль, гнів, відчуття зради.

Кожен тілесний контакт запускає спогад про травмуючу ситуацію.

Зовні — «все добре».

Всередині тіло сигналить: «ні, не добре».

Коли психіка не вирішує конфлікт, тіло починає говорити замість неї.

Як запускається психосоматика: основні стадії

  1. Відбувається подія з сильним емоційним зарядом.
  2. Емоції не проживаються і не проговорюються.
  3. Ситуація стає фоновою — думки постійно повертаються до неї.
  4. Виникає хронічне перенавантаження нервової системи.
  5. Тіло починає вивільняти напругу через симптоми:
    • м’язові затиски,
    • біль,
    • проблеми з ШКТ, шкірою, тиском,
    • гормональні чи репродуктивні порушення тощо.

Це не «покарання», а спосіб адаптації, який психіка обирає, коли інших варіантів не залишилось.

Чому тіло «включається»

Коли ресурс психіки вичерпаний, тіло ніби каже:

«Я більше так не можу. Зверни на це увагу. Зроби щось зі своїм життям».

Симптом — це сигнал, а не ворог.

Діагностика: як працює психолог

Перший і обов’язковий крок — виключити фізіологічні причини.

Спочатку:

  • лікар,
  • аналізи,
  • обстеження.

Наприклад, при панічних атаках: якщо серце та інші показники в нормі, ми розуміємо, що симптом не загрожує життю, а є реакцією нервової системи.

Далі в роботі з психологом досліджується:

  1. Що могло спровокувати симптом?
  2. Як саме він запустився?
  3. Чому він утримується (чи є вторинна вигода)?

Про вторинну вигоду

Іноді симптом підсвідомо «вигідний»:

  • хворію — мене шкодують,
  • не можу працювати — дозволяю собі відпочинок,
  • через симптом отримую увагу близьких.

Поки симптом виконує функцію, психіка не готова його відпустити.

Усвідомлення цього механізму відкриває можливість змін.

Важливе розмежування

Якщо тілесних симптомів немає, але є нав’язливий страх захворіти — це не психосоматика, а тривожна реакція, пов’язана зі страхом за життя, безпеку та контроль.

У такому випадку робота йде зі страхом:

  • досвід хвороб у дитинстві чи родині,
  • загрозливі ситуації,
  • найстрашніші сценарії, які малює мозок.

Про психосоматику ми говоримо тоді, коли емоційна напруга вже проявляється через тіло: біль, спазми, утруднене дихання, напруження, поколювання.