Про вразливий нарцисизм

Вразливий нарцис часто впадає в крайнощі — ідеалізує або знецінює. За зовнішньою стриманістю приховані витіснений гнів і «пекучий» біль, які спалахують, наче сигналізація, коли критикують, відмовляють або ігнорують. Людина з такою внутрішньою структурою постійно сканує простір, намагаючись розпізнати в очах інших підтвердження своєї значущості, потрібності, визнання та потенційної небезпеки. Емоційний стан часто нестабільний і непередбачуваний, як мінлива погода.

Маніпулювання через жалість до себе, сльози чи демонстративну вразливість стає способом привернути увагу та бодай тимчасово стабілізувати самооцінку. Коли щось не вдається, активізується внутрішній критик, який атакує звинуваченнями, соромом і провиною. У кризових ситуаціях виникає страх прямої конфронтації: замість відкрито говорити про свої почуття та те, що не подобається, людина йде в уникнення та відстороненість, прокручуючи в голові десятки сценаріїв — «а що якби я сказала інакше?» — або ж ображається днями.

Вразливий нарцис — це покинута, «ображена дитяча частка», яка утримує зв’язок із батьківськими фігурами через біль, страх і лояльність.

Якщо вам відгукується і є внутрішня готовність розібратися з особистим запитом, запрошую Вас на Консультації.

#психотерапевт #консультації #психотерапія
#схематерапія #сімейнатерапія #розстановки