Про сепарацію

Сепарація – це не віддалення з образою, а природний етап дорослішання

Вона потрібна, щоб людина могла жити своїм життям, приймати рішення і брати відповідальність за себе.

Сепарація починається в дитинстві, коли дитина вчиться казати «я сам».

Потім у підлітковому віці, коли формується власна думка.

І завершується у дорослому житті, коли людина вже не чекає схвалення батьків за кожен крок.

Сепарацію має проходити дитина, але відповідальність тут і на БАТЬКАХ теж.

Вони повинні відпустити, підтримати незалежність, а не тримати біля себе зі страху чи контролю.

Головні аспекти сепарації:

• емоційна – коли дитина може відчувати себе окремо від батьків і не жити лише їхніми почуттями;
• психологічна – коли дитина має власні цінності, думки, кордони;
• фінансова – коли поступово дитина вчиться забезпечувати себе;
• побутова – коли дитина може подбати про свої потреби в житті.

Сепарація це не зрада батьків, це спосіб подякувати їм за життя і піти власною дорогою.