Арт-терапія під час війни: як малювання і казки допомагають дітям проживати тривогу

Стаття | Дитяча психологія

Війна в Україні триває вже понад три роки. Для дорослих це виснажливо, а для дітей — особливо важко, бо вони ще не вміють словами пояснити свій страх або тривогу. Маленькі серця відчувають стрес глибоко, і часто проявляють його через поведінку, гру чи творчість.

Саме тут арт-терапія стає справжньою підтримкою. Малювання, ліплення, казки — це не просто розвага. Це спосіб «випустити» емоції, зрозуміти їх і відчути полегшення.

Маленькі сигнали великих переживань

Кожна дитина реагує по-своєму. Хтось раптом боїться темряви або гучних звуків, інший повертається до звичних дитячих ритуалів — хоче спати з батьками або смоктати пальчик. Деякі діти стають дратівливими, інші — мовчазними, занурюються в мультики чи у власний світ фантазій.

Якщо ви помітили щось подібне, це не «погана поведінка». Це спосіб, яким дитина намагається впоратися зі стресом.

Коли кольори і сюжети стають словами

Творчість допомагає дітям говорити без слів. Наприклад, одна дівчинка малює темні лінії по всьому аркушу. Це її спосіб показати тривогу. А хлопчик малює героя в маленькому будиночку — йому важливо відчувати захист. Яскраві детальні малюнки часто означають, що дитина намагається контролювати ситуацію, яка здається їй небезпечною.

А казки теж працюють як «маленькі ліки». Ось простий приклад:

«Жив був маленький зайчик, який боявся гучних звуків. Він сховався у своїй нірці, але зустрів мудру сову, яка дала йому чарівний камінь хоробрості. З каменем зайчик поступово виходив із нірки, дихав глибоко і відчував, як страх зменшується».

Простий сюжет, але він дає дитині відчуття безпеки і надію, що з будь-яким страхом можна впоратися.

Маленькі щоденні вправи для підтримки

Маленькі кроки щодня допомагають дитині висловлювати свої емоції. Наприклад:

  • Моє безпечне місце: намалювати або виліпити куточок, де дитина почувається в безпеці.
  • Хмаринка тривоги: малюємо темну хмару, «видуваємо» страхи і перетворюємо її на веселку.
  • Казка про хороброго героя: придумати разом історію, де герой долає страх.
  • Малювання настрою кольорами: обрати кольори, які відповідають почуттям сьогоднішнього дня, і заповнити ними аркуш.
  • Інші творчі методи: ліплення з пластиліну для зняття напруги, аплікації для вивільнення емоцій, музикотерапія — спів або слухання спокійної музики.

Для старших дітей і підлітків

Підлітки можуть проявляти творчість трохи інакше, бо вони більш усвідомлені:

  • Колажі з журналів — виражають внутрішній стан;
  • Написання віршів або пісень — допомагає осмислити емоції;
  • Фотоісторії — серія знімків із власною розповіддю настрою чи подій.

Ці методи дозволяють підліткам проживати почуття без тиску дорослих.

Бути поруч без оцінки

Підтримка важлива.

  • Будьте поруч, але не оцінюйте і не виправляйте малюнок.
  • Дайте можливість говорити, якщо дитина хоче, але не змушуйте.
  • Долучайтеся самі: малюйте, придумуйте казки чи колажі разом — це зміцнює зв’язок і дарує відчуття безпеки.

Коли варто звернутися до психолога

  • Якщо страхи або агресія тривають місяцями і заважають життю.
  • Якщо дитина закривається і уникає контакту.
  • Якщо поведінка різко змінилася і впливає на навчання або стосунки.

Спеціаліст допоможе знайти безпечні способи вираження емоцій і знизити тривогу.

Творчість не змінює зовнішніх обставин, але допомагає дитині знайти внутрішню опору. Малювання, гра, казки, колажі чи музика стають «острівцем стабільності», де дитина може бути собою, висловити емоції й відчути полегшення.

Навіть у час війни творчість залишається доступним і потужним інструментом турботи про дитячу душу.