Чого НЕ ВАРТО казати дитині після втрати, щоб уникнути додаткової травми
Як не варто говорити з людиною, яка переживає втрату
При розмові з дитиною:
-
Фрази, які заперечують почуття
«Не плач»
«Будь сильним/сильною»
«Час уже забути»
Ці слова змушують дитину ховати емоції, замість того щоб проживати їх.
-
Небуквальні пояснення, які плутають
«Він/вона заснув(ла)»
«Він/вона поїхав(ла) далеко»
«Бог забрав його/її, бо потребував»
Такі пояснення можуть викликати страх перед сном, поїздками або відчуття, що смерть - це покарання.
-
Знецінення болю
«Багато людей помирає, ти не перший/перша»
«З часом забудеш»
«Це не так важливо»
Дитині важливо знати, що її біль визнають і поважають.
-
Занадто жорстка правда без підготовки
«Він/вона помер(ла), тіло розкладається»
«Більше ніколи його/її не побачиш» (у різкому тоні)
Хоч правда важлива, подання має бути лагідним і з урахуванням віку.
При розмові з підлітком або дорослим:
-
Фрази, що знецінюють біль
«Тримайся, час лікує»
«Ти сильний/сильна, ти впораєшся»
«Інші пережили гірше»
«Все буде добре» (у момент сильного горя ці слова можуть звучати пусто)
Замість цього визнайте біль: «Мені шкода, що тобі довелося через це пройти».
-
Порівняння з своїм досвідом (на це страждають старші люди, коли говорять з підлітками)
«Я знаю, що ти відчуваєш» (навіть якщо Вам здається, що знаєте)
«У мене теж помер…» (і далі про свою історію)
У момент втрати підлітку важливо, щоб її досвід був почутий, а не замінений Вашим.
-
Пошук «позитиву» у смерті
«Добре, що він/вона більше не страждає»
«Він/вона у кращому місці»
«Все сталося з причини»
Це призводить до викривленої теології, бо невідомо, чи була це воля Бога, і чи дійсно людина в кращому місці.
-
Поради, що тиснуть
«Треба відволіктися»
«Не можна так сумувати»
«Життя продовжується, пора рухатися далі»
Кожна людина має свій темп проживання горя, тиск лише поглиблює біль.