Етапи розвитку у дітей сприйняття смерті за Жаном Піаже
Етапи розвитку у дітей сприйняття смерті за Жаном Піаже:
1.
Сенсомоторна стадія (від 0 до 2 років):
Діти цього віку ще не розуміють концепцію смерті. Вони можуть відчувати сум або
розчарування через відсутність когось (наприклад, через відсутність батьків, що
відлучилися), але не розуміють, що смерть є незворотною. Маленькі діти можуть боятися смерті через відсутність
розуміння, що це таке, і відчувати страх перед темрявою або ізоляцією, що часто
асоціюється з поняттям смерті.
2.
Передопераційний
період (в деяких джерелах преопераціональний етап) (2–7 років): На
цьому етапі діти починають усвідомлювати смерть, але часто мають магічне
мислення. Вони можуть вважати, що смерть - це
тимчасовий процес, що
померлі люди можуть «повернутися». Діти часто трактують смерть як наслідок хвороби
або поганих вчинків. А ще - не
розуміють таких абстрактних
слів як «ніколи», «завжди». Дитина усвідомлює тільки конкретні дії. «Якщо ти
кажеш, що дідусь на
небесах, то де ці небеса,
і як він туди потрапив?», «Якщо він зміг піти туди, - то зможе й повернутися назад». Дорослі мають бути впевнені в тому, що дають конкретні відповіді та пояснення.
3.
Конкретно-операційний період (7–11 років): починають усвідомлювати незворотність
і універсальність (всі живі істоти колись помруть), але мислять ще конкретно. Осмислення відбувається на рівні фактів, часто через приклади з природи: починають
розуміти смерть як природний процес, пов’язаний із старінням, хворобами або
іншими фізіологічними причинами. Вони Вони
здатні осмислити смерть як частину життєвого циклу і починають розвивати більш
глибоке розуміння її постійності.
4. Період формальних операцій (11 - 12 років і далі): починають розуміти смерть як незворотний процес. Вони можуть визнати, що смерть є кінцем життя, але можуть ще не усвідомлювати, що всі помирають. У цей період також формується розуміння причин і наслідків смерті (наприклад, через хвороби або нещасні випадки). Вони можуть осмислювати смерть як частину існування, а також починають розмірковувати про власну смертність. Їхні роздуми можуть включати етичні, філософські та релігійні аспекти смерті. Досить часто підлітки розмірковують над справедливістю смерті, а не просто ставлять питання, чому люди вмирають, а йдуть глибше, - чому деякі люди помирають рано або несправедливо. Відтак зароджуються філософсько-релігійні пошуки на питання справедливості та значущості життя. Якщо підлітки мають певні релігійні переконання, то уявлення в життя після смерті (реінкарнація, рай) допомагають знижувати рівень страху перед смертю.