Що робить із нами стрес через 10 хвилин, 10 днів і 10 років.

Почнімо з того, що стрес — це не просто «я нервую». Це цілий процес, який відбувається в організмі. Він запускається буквально за секунди, але може поступово виснажувати організм протягом багатьох років.

10 хвилин стресу

Отже, уявімо: 10 хвилин стресу. Сталося щось гостре, щось лякаюче — і організм миттєво реагує. У мозку активується мигдалина — своерідний центр, який відповідає за розпізнавання небезпеки. А ділянка мозку, яка відповідає за наше мислення та логіку, тимчасово ніби «вимикається», і наші рішення стають більш імпульсивними.

Відбувається дуже різкий викид адреналіну та іншої речовини, яка допомагає організму швидко реагувати на небезпеку. Починає зростати рівень кортизолу — гормону стресу, частішає пульс, підвищується тиск, звужуються судини шкіри та травної системи, а ще напружуються м’язи.

І тут я маю сказати, що дуже важливо розуміти: це нормальна реакція організму. Вона потрібна нам для того, щоб вчасно відреагувати, мобілізуватися, втекти або якось інакше захиститися.

Але проблема починається не на цьому етапі.

10 днів стресу

Якщо стрес не закінчується, наше тіло починає жити в режимі постійної готовності.

Що ж тоді змінюється?

Частина нервової системи, яка мобілізує тіло перед загрозою, починає домінувати. А та частина, яка відповідає за відпочинок і відновлення, пригнічується.

Наш сон стає поверхневим, рівень кортизолу майже перестає знижуватися, порушується природний добовий ритм гормонів і починає підвищуватися рівень інсуліну — гормону, який допомагає організму контролювати рівень цукру в крові.

З боку травної системи сповільнюється травлення, можуть з’являтися здуття, біль, закрепи, діарея. Дуже сильно посилюється потяг до вуглеводів, до солодкого.

Звичайно, не потрібно буквально приміряти всі ці симптоми на одну людину. В когось можуть бути одні прояви, в іншого — інші. Ми всі різні.

З боку психіки з’являються постійне відчуття тривоги, дратівливість. Такі пацієнти часто кажуть: «Я постійно на взводі».

І саме на цьому етапі люди приходять до лікаря. Звичайно, не всі. Але деякі помічають зміни у своєму стані й кажуть: «Лікарю, зі мною щось не так».

Насправді на цьому етапі організм ще захищається.

10 років стресу

А тепер уявіть: ви продовжуєте так жити — у стресі. І через 10 років такого життя ваше тіло виставить вам дуже великий рахунок.

Тривалий стрес буквально змінює те, як працює наш організм.

Що ж бачать лікарі в реальній практиці?

Якщо говорити медичною мовою:

• У мозку: погіршується здатність нервових клітин змінюватися та пристосовуватися. Досить сильно погіршується пам’ять. У таких людей значно підвищується ризик депресії та сильних тривалих тривожних станів.
• З боку ендокринології: як правило, порушується робота механізму, який пов’язує мозок із гормональними залозами, а це означає, що організм гірше реагує на інсулін — гормон, який допомагає контролювати рівень цукру в крові.

Дуже часто люди, які переживають тривалий стрес, можуть спостерігати у себе ожиріння — відкладення жиру в ділянці талії. У психології та медицині, що вивчає зв’язок емоцій і гормонів, це жартома часто називають «рятувальним кругом». Це своєрідний захисний механізм, який ніби говорить: «Не підходь до мене, я захищаюся від зовнішньої загрози».

Порушується робота щитоподібної залози.

У жінок можуть виникати порушення менструального циклу та занадто раннє припинення менструацій. У чоловіків на тлі стресу часто спостерігається зниження рівня тестостерону.

З боку серця та судин, часто спостерігається стійко підвищений артеріальний тиск. Звичайно, підвищується ризик серцевих нападів та порушень кровопостачання мозку.

А ще страждає імунна система: в організмі постійно підтримується запальна реакція, можуть починати проявлятися захворювання, за яких імунна система помилково атакує власні тканини. Людина може часто хворіти на інфекції, а ще люди нерідко помічають, що стали повільніше відновлюватися після хвороби.

І ось тут людина вже насторожується та приходить до лікаря зі словами: «Я начебто нічого такого гострого не переживав. Я просто жив».

І в цій ситуації ми маємо розібратися: як саме вона жила? Яким було це життя? Чим воно було наповнене?

Тому що стрес може вбивати не тому, що він сильний, не тому, що він гострий, а тому, що він тривалий і непрожитий.

Наш організм може витримати дуже багато. І сильний біль, і кризи, і дуже сильні емоції. Але, друзі мої, наш організм не може постійно жити в тривалому стресі. І він не може жити без відновлення.

Висновки та поради

Сам по собі стрес — не хвороба. Він стає проблемою тоді, коли перетворюється на тло вашого життя. І організм узагалі перестає повертатися до нормального стану.

• Якщо стрес триває хвилини — організм добре з ним справляється.
• Якщо стрес триває тижні — організм починає до нього пристосовуватися.
• Якщо ж ваш стрес стає фоновим і триває роками, змінюється сама система, яка допомагає організму підтримувати рівновагу: робота нервової системи, імунної системи та системи, яка керує гормонами.

Щоб не допустити таких глобальних змін, коли вже без хірурга ніяк… частіше ставте собі запитання:

А як я взагалі? Що я відчуваю прямо зараз і чому? Що відчуває моє тіло? Чи є в ньому напруження, біль — і чому? І як мені відновитися?

Простими словами: за щоденними планами, цілями та справами не забувайте, хто саме здійснює ці плани. І цей «хтось» потребує уваги та турботи.

Якщо складно розібратися самостійно, а найчастіше саме так і буває, запрошую на консультацію.