Більше ніж людина: Як ідея Ніцше про «Надлюдину» вчить знаходити сенс

Коли ми чуємо слово «Супермен», уява миттєво малює образ непереможного героя в червоному плащі, що рятує світ. Але задовго до появи персонажа коміксів, німецький філософ Фрідріх Ніцше запропонував ідею іншої, значно глибшої «Надлюдини» (Übermensch). Це не герой із надприродними силами, а людина, яка наважилася стати чимось більшим, ніж просто продукт свого часу та оточення. Це ідеал, до якого, на думку Ніцше, ми всі повинні прагнути. І можливо, саме сьогодні ця ідея актуальна як ніколи.

Коли зникає опора: небезпека порожнечі

Протягом століть релігія давала людям чіткі відповіді: що таке добро і зло, у чому сенс життя, куди рухатися. Вона була фундаментом, на якому трималася цивілізація. Ніцше, хоч і був затятим критиком християнства за те, що він називав «мораллю рабів» — мораллю, що звеличує слабкість і самозречення, — прекрасно розумів наслідки руйнування цього фундаменту. Він пророкував, що із занепадом релігійних цінностей настане епоха нігілізму — відчуття тотальної безглуздості, відчаю та розгубленості.

«Я розповідаю історію наступних двох століть. Я описую те, що настане... прихід нігілізму», — писав він. Подивіться навколо. Чи не мав він рацію? У світі, де старі ідеали похитнулися, а нові ще не народилися, багато хто відчуває себе загубленим. Ми ніби пливемо у величезному океані без карти й компаса, і ця екзистенційна порожнеча лякає.

Канат над прірвою: хто така Надлюдина?

Саме як ліки проти цієї екзистенційної хвороби Ніцше запропонував свою концепцію Надлюдини. Це не напівбог, а людина, яка знаходить у собі мужність відкинути загальноприйняті норми й «колективну мораль» та створити власні цінності. Вона перестає йти второваними шляхами і прокладає свій власний.

Ніцше уявляв людство як канат, натягнутий над прірвою між твариною і Надлюдиною. Сам цей рух по канату, ризикований і небезпечний, уже є цінністю. Це означає, що людина рухається вперед, долаючи свої тваринні інстинкти, страхи та обмеження. «Людина є тим, що має бути подолано», — проголошував філософ. Для Надлюдини сучасна людина з її дрібними турботами, страхами і залежністю від чужої думки — це «об'єкт насмішок або болісний сором». Це сильна заява, але вона змушує задуматися: а що ви зробили сьогодні, щоб перевершити себе вчорашнього?

Ціна свободи та тихий бунт проти «стада»

Обрати шлях Надлюдини — означає піти проти течії. Це виклик не лише собі, а й суспільству. Ніцше називав більшість людей «стадом» — тими, хто шукає комфорту та безпеки в підпорядкуванні загальним правилам. У цьому є своя правда. Нам спокійніше, коли ми частина групи, коли наші переконання збігаються з думкою більшості. Це дає відчуття приналежності.

Той, хто наважується мислити інакше, створювати власні цінності, неминуче стає чужинцем. Його можуть не розуміти, висміювати, намагатися «повернути на землю». Тут доречна аналогія Морфеуса з «Матриці»: «Більшість людей не готові до того, щоб їх відключили. І багато хто з них настільки звик і безнадійно залежить від системи, що буде боротися, щоб захистити її». Вибір шляху самостійності має свою ціну, і багато хто не готовий її платити. Це шлях самотності, але водночас — шлях до справжньої автентичності.

Як викувати власний сенс?

Ніцше не дав чіткої інструкції, як стати Надлюдиною. Якби вона існувала, це було б просто ще однією формою «стадного мислення». Це глибоко особистий процес, унікальний для кожного. Але деякі орієнтири все ж є.

Все починається з безкомпромісної чесності із собою. Потрібно прийняти себе повністю: свої сильні сторони, слабкості, пристрасті, страхи та тіньові риси характеру. Лише прийнявши те, ким ви є зараз, можна почати процес самоперевершення. Це означає свідомо йти назустріч своїм страхам, ставити перед собою складні цілі, вчитися новому — робити все те, що виводить із зони комфорту. Як казав філософ: «Те, що не вбиває мене, робить мене сильнішим».

Наступний крок — створення власної системи цінностей. Піддайте сумніву те, що вважається «хорошим» чи «поганим» у вашому оточенні. Чи справді скромність — це завжди чеснота? Чи завжди жадібність — це зло? Створення особистого етичного кодексу, заснованого не на страху осуду, а на внутрішній силі та волі до зростання, — це і є прояв Надлюдини.

І, мабуть, найголовніше — знайти свою мету. Сильну, всеосяжну мету, яка допоможе пройти крізь будь-які труднощі. Це те, що Ніцше мав на увазі, коли писав: «Той, хто має для чого жити, може знести майже будь-яке як». Коли у вас є своя власна, глибока відповідь на питання «Навіщо я живу?», порожнеча нігілізму відступає, поступаючись місцем осмисленій та наповненій дії.

Отже, ідея Надлюдини — це не про зарозумілість чи зневагу до інших. Це заклик до кожного з нас розкрити свій потенціал, перестати бути пасивним об'єктом обставин і стати активним творцем власного життя. Це виклик, який Ніцше кинув людству понад століття тому, і який досі чекає на нашу відповідь.

Література:

• Ніцше, Фрідріх. Так мовив Заратустра. Книжка для всіх і для нікого / пер. з нім. Анатолія Онишка. — Львів: Літопис, 2021. — 364 с.
  (Анотація: Це ключовий твір, де Ніцше вводить та розкриває концепцію Надлюдини (Übermensch) через промови та притчі пророка Заратустри. У книзі описано ідею самоперевершення, волі до влади та необхідності створення нових цінностей після «смерті Бога». Вся книга є першоджерелом для основних ідей, викладених у статті).
• Ніцше, Фрідріх. По той бік добра і зла. Прелюдія до філософії майбутнього / пер. з нім. Анатолія Онишка. — Львів: Літопис, 2022. — 252 с.
  (Анотація: У цій роботі Ніцше критикує традиційну мораль, зокрема християнську, яку він називає «мораллю рабів». Праця пояснює, чому Надлюдина повинна вийти за межі загальноприйнятих уявлень про «добро» і «зло» та створити власну етику, що підтверджує тези статті про відмову від «стадного мислення»).
• Ніцше, Фрідріх. Генеалогія моралі / пер. з нім. В. Ткаченко. — Київ: Основи, 2002. — 237 с.
  (Анотація: Тут філософ досліджує походження моральних понять. Він показує, як цінності слабкості, смирення та співчуття історично запанували над «мораллю панів». Це допомагає глибше зрозуміти критику Ніцше на адресу суспільних норм, про яку йдеться у статті).
• Yalom, Irvin D. When Nietzsche Wept. — Basic Books, 1992.
  (Анотація: Хоча це художній твір, він є чудовим вступом до ідей Ніцше, поданих у доступній формі через вигадану історію про зустріч філософа з лікарем Йозефом Броєром. Книга емоційно та психологічно розкриває теми відчаю, нігілізму та пошуку сенсу, роблячи філософію Ніцше близькою для широкого кола читачів).